ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я НА СУБ'ЄКТИВНУ БЕЗПЕКУ ОСОБИСТОСТІ

Abstract

Мета статті полягає в аналізі теоретичних підходів до проблеми впливу ментального здоров’я на суб’єктивне відчуття безпеки особистості. Сучасні соціально-економічні трансформації в Україні зумовлюють підвищений рівень небезпеки, що особливо впливає на найвразливіший елемент суспільства – особистість. Важливо враховувати, що реальна безпека може не збігатися з її суб’єктивним сприйняттям. Відповідно, дослідження ролі ментального здоров’я у формуванні цього відчуття стає актуальним завданням.

Методи дослідження включають аналіз сучасних теоретичних праць та філософських концепцій, які розглядають безпеку як феномен, що визначає життєздатність і стійкість особистості. Вивчаються погляди щодо диференціації між реальним і суб’єктивним сприйняттям безпеки та ролі ментального здоров’я. Також досліджуються фактори, що впливають на ментальне здоров’я і його зв’язок з адаптивними можливостями особистості в екстремальних умовах.

Результати. У статті розглядаються теоретичні підходи до проблеми впливу ментального здоров’я на суб’єктивну безпеку особистості, з акцентом на оцінку та аналіз психологічних аспектів. Проаналізовано питання створення системи базових індикаторів, що вимірюють рівень безпеки, який поєднує об’єктивні та суб’єктивні оцінки загроз. Під час оцінки суб’єктивної безпеки, основну увагу було зосереджено на таких показниках, як рівень тривожності, відчуття страху, схильність до ризику, відчуття незахищеності, довіра та впевненість у майбутньому. Аргументовано, що саме ці суб’єктивні показники є важливими для розуміння впливу ментального здоров’я на сприйняття безпеки особистістю, оскільки вони визначають внутрішню реакцію на загрози і впливають на загальний рівень життєстійкості та здатність адаптуватися до стресових ситуацій. Результати показали, що ментальне здоров’я є ключовим чинником формування суб’єктивної безпеки особистості. У ситуаціях, коли небезпека загрожує життю, роль ментального здоров’я є вирішальною для підтримки стабільності та збереження контролю. Однак у випадках загрози вищим потребам, таким як самоактуалізація, його значення менш виражене.

Висновки підкреслюють важливість підтримки ментального здоров’я для зміцнення суб’єктивного відчуття безпеки, особливо у критичних і екстремальних ситуаціях. Ментальне здоров’я особистості сприяє не тільки збереженню внутрішньої рівноваги, але й адаптації до складних життєвих ситуацій, що робить його ключовим фактором резильєнтністі.

Purpose of the article is to analyze theoretical approaches to the issue of the impact of mental health on the subjective sense of safety. Modern socio-economic transformations in Ukraine have heightened the sense of danger, particularly affecting the most vulnerable element of society – the individual. It is important to note that real safety may not coincide with its subjective perception. Therefore, examining the role of mental health in shaping this sense of security becomes a relevant task.

Methods include the analysis of contemporary theoretical works and philosophical concepts that view safety as a category defining the viability and resilience of an individual. The study examines the differences between real and subjective perceptions of safety and the role of mental health in this process. It also investigates factors affecting mental health and its connection to an individual's adaptive capabilities in extreme conditions.

Results. The article explores theoretical approaches to the issue of the impact of mental health on the subjective safety of an individual, focusing on the assessment and monitoring of psychological aspects. The study analyzes the development of a system of basic indicators measuring safety levels, which combines both objective and subjective threat assessments. In the evaluation of subjective safety, special attention is given to indicators such as anxiety, fear, risk propensity, feelings of insecurity, trust, and confidence in the future. It is argued that these subjective indicators are crucial for understanding how mental health influences an individual's perception of safety, as they determine the internal response to threats and affect overall resilience and the ability to adapt to stressful situations. The results show that mental health is a key factor in shaping an individual's subjective sense of safety. In situations where life is at risk, the role of mental health is critical in maintaining stability and control. However, in cases where higher needs, such as self-actualization, are threatened, its significance is less pronounced.

Conclusions highlight the importance of maintaining mental health to strengthen the subjective sense of safety, particularly in critical and extreme situations. Mental health contributes not only to maintaining inner balance but also to adapting to challenging life conditions, making it a key factor in personal resilience.