Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20832
Title: | Особливості психодіагностики рівня схильності до стресу у медичних працівників |
Authors: | Дучимінська, Тамара Іванівна Магдисюк, Людмила Іванівна |
Affiliation: | Волинський національний університет імені Лесі Українки Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Bibliographic description (Ukraine): | Дучимінська Т. І., Магдисюк Л. І. Особливості психодіагностики рівня схильності до стресу у медичних працівників . Перспективи та інновації науки . Київ, 2022. № 7 (12). С. 575-582 . https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-7(12)-575-582 |
Journal/Collection: | Перспективи та інновації науки |
Issue: | 7 (12) |
Issue Date: | 2022 |
Date of entry: | 11-Oct-2022 |
Country (code): | UA |
ORCID Id: | https://orcid.org/0000-0002-3352-3188 https://orcid.org/0000-0002-5304-933X |
DOI: | https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-7(12)-575-582 |
UDC: | 159.9.072 |
Keywords: | стрес медичні працівники професійний стрес стресостійкість вигорання мотивація |
Page range: | 575-582 |
Abstract: | Сучасні реалії провокують зростання рівня тривожності, депресії, емоційного дистресу, актуального стресу та посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і разом з тим висувають підвищені вимоги до адаптивних механізмів людини. Стрес є головним фактором ризику загострення і виникнення багатьох захворювань. Саме це зумовлює актуальність дослідження стресу, та його особливостей представниками різних наукових галузей. Особливо протягом останніх років пожвавилися дослідження професійного стресу, що визначається як напружений стан працівника, який виникає внаслідок дії емоційнонегативних та екстремальних чинників, пов’язаних з виконуваною професійною діяльністю. Професійний стрес може призводити до «вигорання» та зниження професійної мотивації, що, в свою чергу, провокує негативне, нерідко навіть приховано-агресивне відношення до пацієнтів, спілкування з ними в односторонній комунікації шляхом критики, оцінок, тиску тощо, у роботі з’являється апатія і навіть негативізм, виконання обов’язків зводиться до необхідного мінімуму. За допомогою низки стандартизованих психодіагностичних методик було здійснено діагностику рівня схильності до стресу у медичних працівників. За результатами діагностики виявлено, що більшість досліджуваних мають низький та середній ступінь схильності до стресу. Незначний відсоток медиків продемонстрували високий рівень схильності до стресу. Для таких людей характерний внутрішній неспокій, підвищена схильність до ризику, вони часто потрапляють у стресові ситуації. Щодо результатів діагностики опірності стресу, то більшості респондентів притаманний високий рівень. Респонденти з низькою опірністю є вразливими до дії стресу, для них існує велика ймовірність розвитку психосоматичних захворювань. Діагностика професійної мотивації засвідчила переважання у досліджуваних внутрішньої мотивації. Медики, у яких домінує зовнішня мотивація налаштовані на отримання заробітної плати, інших заохочень. Їх професійна діяльність супроводжується байдужістю, негативізмом, виникненням негативних емоцій. |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20832 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FPsy) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.