Архітектоніка й образно-стилістична своєрідність прозового твору XX ст.: наративно-поетологічний погляд на французький художній дискурс

Abstract

У статті окреслено й проаналізовано стрижневі структурно-композиційні та семантико-стилістичні особ¬ливості французького прозового тексту доби модернізму. Для визначення основних тенденцій у формуванні та форматуванні французькими письменниками оповідної реальності в художньому наративі кінця XIX – початку XX ст. з’ясовано головні закономірності розгортання модерністської оповіді в аспекті її архітектонічних й образно-стилістичних параметрів. Із позицій наративної поетики модерністське текстотворення постає про¬цесом конструювання такої оповідної реальності, яка відзначається індивідуалізацією редукованих подій та/чи дій і суб’єктивізацією оповіді про них. Встановлено, що французькому художньому наративу епохи модер¬нізму притаманні такі риси, як кінематографічність оповіді, експресія, гіперреалізм і нейтральність стилю у представленні наративного об’єкта, розширення й активізація підтекстового семантичного простору внаслідок символізації концептуально значущих одиниць оповіді, а також інтра- / екстрадієгетичний оповідач, залежно від повної або часткової присутності / відсутності останнього в дієгезисі. The article has outlined and has analyzed the basic structural-composition and semantic-stylistic peculiarities of French literary text of the modernist period. For the purpose of determining principal tendencies of the narrative reality forming and formatting by French authors in a literary narrative of the end of XIX – beginning of XX centuries have been found out the regularities of the development of modernist narrative through its architectonic, figurative and stylistic parameters. From the point of view of narrative poetics, modernist text forming is considered to be a constructing process of such narrative reality, witch is characterized by an individualization of reduced events and/or acts and by a subjectivism while narrating. It has been pointed out that a French narrative of the modernist period possesses such features, as cinematographic nature, expression, hyperrealism and neutrality in the presentation of a narrative subject, expansion and intensification of an implication as a result of the symbolization of conceptual important text units. A modernist narrative has also intra- / extradiegetic narrator, according to his presence / absence in diegese.