Канада в об’єктиві подорожнього репортажу Петра Волиняка

Abstract

Статтю присвячено аналізу особливості розвитку жанру подорожнього репортажу в журналістській діяльності Петра Волиняка. Досліджено не тільки інформаційні завдання жанру, а й аналітичний потенціал, прояви художньо-публіцистичного мислення. Зауважено, що репортаж Петра Волиняка «Від Торонто до Винніпегу» – яскравий зразок журналістської майстерності. З’ясовано, що текст має чітку структуру, автор використовує звертання до читачів, розгорнуті назви розділів. Підкреслено увагу до засобів гумору та сатири, а також створений із самоіронією образ автора. Досліджено, що Петро Волиняк активно залучає екскурси-порівняння з совєтською системою, йдеться про політичний, економічний, світоглядний та інші аспекти. З’ясовано, що цьому підпорядковано численні авторські спогади та інтертекстуальні зв’язки (літературний репортаж І. Сенченка «Подорож до Червонограду», 1927). Зауважено роль міркувань автора про «добробут, який убиває людину». Окреслено такі тематичні пласти тексту, як Конгрес Українців Канади, проблеми міжпартійно-ідеологічних суперечностей українських громадських організацій. В аналізі репортажу «Дещо з Монтреалю» зауважено висвітлення особливостей українського громадського життя. Розглянуто висновки Петра Волиняка про те, що не тільки українська культура, а й визвольна ідея безпосередньо залежать від успіхів книготорговельної справи. Досліджено специфіку інформування про зустріч української громади з Т. Осьмачкою та про відвідини українського відділу радіо «Голос Канади». Доведено, що репортаж «Ну, і як воно було на заході Канади?» нагадує звіт про поїздку Петра Волиняка до Едмонтона на запросини голови місцевого літературно-мистецького клубу Ю. Стефаника. Визначено проблемно-тематичні особливості тексту (вечір часопису «Нові Дні» як головна мета візиту; дискусійне питання рівня складності українських підручників). Зауважено, що в репортажі «Приїдьте в колиску православія» висвітлено поїздку Петра Волиняка до Саскатун на запросини місцевого Союзу Українців Самостійників. Простежено, що в тексті, окрім уваги до осередків українського життя, вміщено чимало міркувань про М. Грушевського-політика.