Часопис «Нові Дні» як історико-літературне джерело: творчість Івана Багряного (на матеріалі 1950-1960-х років)

Abstract

Мета дослідження – на основі творчості Івана Багряного та матеріалів, присвячених літературно-критичному осмисленню його письменницького доробку, презентувати часопис «Нові Дні» (Торонто) як універсальний тип видання, в якому значна увага приділялася літературно-мистецьким явищам та культурно-історичній проблематиці. Методологія публікації основана на потенціалі культурно-історичного методу та контент-аналізу. Комплексне бачення проблеми дає можливість сформувати цілісну картину культурного та громадсько-політичного життя української діаспори. Результатом дослідження є доведення важливості історико-літературного матеріалу в періодичному виданні не тільки для розвитку художньої культури, а й для суспільно-політичної свідомості. Значну увагу приділено літературно-критичній рецепції творчості Івана Багряного. Василь Чорнограй у статті «Поема всепереможного оптимізму», присвяченій роману «Тигролови», зауважує роль автобіографічного, специфіку художнього вираження національного у змісті та жанровій формі. Наголошується також, що твір є критикою більшовицько-енкаведистської системи. Зауважено соціально-політичну та пізнавальну роль роману. Статтю Вадима Сварога «Про мертве і живе» присвячено роману Івана Багряного «Маруся Богуславка» (Мюнхен, 1957). У рецензії використано образи з твору, зокрема мертвого як втілення комуністичних вельмож і живого – молодого покоління та алегоричного образу людей-равликів, загнаних системою в мушлю. Незважаючи на такі недоліки, як велика експозиційна частина та зображення літературних героїв практично без росту їх свідомості, критик вважає, що «Маруся Богуславка» – це символічний образ України. У рецензії Вадима Сварога на книжку Івана Багряного «Людина біжить над прірвою» (Новий Ульм; Нью-Йорк, 1965) наголошується, що головний герой Максим є вираженням основної думки твору, втілюючи мрії автора. За задумом письменника, його герой мусить жити, щоб не дати перемоги ворогові. У тексті зауважено низку символічних образів. В інформаційних повідомленнях Петра Волиняка чимало уваги приділено лінгвістичним проблемам та іншим аспектам вираження національної ідентичності. Окремі тексти є джерелами, які доповнюють біографію громадсько-політичного діяча Івана Багряного. У висновках підкреслено доречність і перспективність наукової проблеми.