Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25913
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКульчицька, Анна Валеріївна-
dc.contributor.authorФедотова, Тетяна Володимирівна-
dc.contributor.authorКихтюк, Оксана Василівна-
dc.date.accessioned2024-12-05T09:25:27Z-
dc.date.available2024-12-05T09:25:27Z-
dc.date.issued2024-03-30-
dc.identifier.citationКульчицька , А., Федотова , Т., & Кихтюк , О. (2024). Соціально-психологічні особливості дітей, постраждалих від сімейного насильства. Психологічні перспективи, 43, 120-131. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-kyluk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25913-
dc.description.abstractМета. У статті розкрита проблема сімейного насильства в психології та дослідження соціально-психологічних особливостей дітей, постраждалих від сімейного насильства. Методи. Для досягнення мети у дослідженні було використано наступні методи: копінг-тест Лазаруса, методика спрямованості особистості» В. Смекала, М. Кучера; особистісний опитувальник FPI (модифіковану форму В), методика діагностики показників та форм агресії А. Басса та А. Дарки; методи математичної статистики, зокрема (визначення середніх величин, відсотковий та кореляційний аналіз, φ-кутовий перетворення Фішера). Результати. Згідно результатів опитаних підлітків за обраними методиками було встановлено, що підлітки, які зазнали сімейне насильство чи були його свідками: орієнтовані на завдання та на себе, у складних життєвих обставинах швидше вони демонструють копінг-поведінку: дистанціювання, пошуку соціальної підтримки та втечу-уникнення; вони характеризуються високим рівнем: невротичності, депресивності, дратівливості, сором’язливості, відкритості та емоційної лабільності, вербальної агресії, підозрілістю, образливістю, непрямою та фізичною агресивністю. В свою чергу в підлітків, стосовно яких не було вчинено протиправних дій з боку батьків/опікунів і загалом вони не зазнавали якихось насильницьких дій (булінгу) в соціальних групах, встановлено: направленість на себе та на розбудову міжособистісних взаємин; в складних ситуаціях вони вдаються до конфронтаційного копінгу, соціальної підтримки та позитивної переоцінки ситуації; з одної сторони, вони вирізняються більшою врівноваженістю, з іншої – демонструють дратівливість, емоційну лабільність, негативізм, роздратування, підозрілість та вербальну агресію. Також в обох групах підлітків визначено певний рівень спонтанної агресивності, товариськості, реактивної агресивності, амбівертованість та андрогінну гендерну ідентичність. Висновки. Соціально-психологічні особливості дітей, що постраждали від сімейного насилля характеризуються в опитаних підлітків певним зв’язком. А саме в підлітків, що зазнали насильства було визначено зв’язок: дистанціювання з депресивністю, втечі-уникнення з невротичністю та реактивною агресивністю; спрямованості на себе з копінгом пошуку соціальної підтримки та негативного зв’язку з сором’язливістю. В підлітків, щодо яких не було насильства в сім’ї, встановлено зв’язки: копінгу планування вирішення проблем з спрямованістю на взаємодію, позитивної переоцінки з товариськістю; негативний зв’язок – пошуку соціальної підтримки з невротичністю та депресивністю.uk_UK
dc.format.extent120-131-
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectсімейне насильствоuk_UK
dc.subjectкопінг-стратегіїuk_UK
dc.subjectспрямованість особистостіuk_UK
dc.subjectформи агресіїuk_UK
dc.titleСоціально-психологічні особливості дітей, постраждалих від сімейного насильстваuk_UK
dc.typeArticle-
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-kyl-
dc.citation.issue43-
dc.citation.journalTitleПсихологічні перспективи-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.relation.referencesГерасіна, Л. М. (2015). Насильство як соціальна деструкція. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 11, 35–40.uk_UK
dc.relation.referencesДовженко, А. В., Присяжнюк, А. Й., Ганцюра, В. А. (2004). (Ред.). Запобігання насильства в сім’ї. Київ : ТОВ НОВА.uk_UK
dc.relation.referencesКлімов, Г. І. (1995). Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи (практикум). Рівне: Рівнен. держ. пед. ін-т.uk_UK
dc.relation.referencesКульчицька, А. В. (2023). Психологія коучингу в мотиваційно-аксіологічних стратегіях особистості. Психологія ревіталізації: вікові та педагогічні виміри: колективна монографія. (с. 305-344). Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки.uk_UK
dc.relation.referencesКульчицька, А.В., Федотова, Т. В. (2019). Особливості взаємозв’язку між конструктом професійного вигорання та проявом агресивних форм поведінки особистості. Психологічні перспективи, 34, 80-94. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-80-9uk_UK
dc.relation.referencesМаксимова, Н. Ю., Мілютіна, К. Л. (2003). Соціально-психологічні аспекти проблем насильства. К.uk_UK
dc.relation.referencesЛевак, М.В., Петрище, В.Ю. (2012). Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші.uk_UK
dc.relation.referencesПро запобігання та протидію домашньому насильству : Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229-VІІ. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 5. Ст. 35.uk_UK
dc.relation.referencesСметанюк, Т. І. (2009). Сімейне насилля як природа людських стосунків. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціально-педагогічна, 13, 227-232uk_UK
dc.relation.referencesСтепаненко, О. В. (2023). Психологічне насильство як форма домашнього насильства. Нове українське право, 3, 155-159. https://doi.org/10.51989/NUL.2023.3.22uk_UK
dc.relation.referencesТрубавіна, І. М. (2002). Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім’єю. Київ : ДЦССМ.uk_UK
dc.relation.referencesAbrahamyan, A., Soares, S., Fraga, S., & Barros, H. (2024). Prevalence of Parental Violent Discipline Toward Children: Findings From A Portuguese Population. Journal of Interpersonal Violence, 39(9-10), 1881-1904. https://doi.org/10.1177/08862605241230552uk_UK
dc.relation.referencesAltafim, E. R. P., Magalhães, C., & Linhares, M. B. M. (2024). Prevention of Child Maltreatment: Integrative Review of Findings From an Evidence-Based Parenting Program. Trauma, Violence, & Abuse, 25(3), 1938-1953. https://doi.org/10.1177/15248380231201811uk_UK
dc.relation.referencesFolkman, S., Lazarus, R. S. (1980). An Analysis of Coping in a Middle-Aged Community Sample. Journal of Health and Social Behavior, 21, 219–231.uk_UK
dc.relation.referencesZavala, E., & Caraballo, K. (2024). Social Concern Theory and Family Violence Among Latino Families. Journal of Interpersonal Violence, 39(11-12), 2373-2394. https://doi.org/10.1177/08862605231218220uk_UK
dc.subject.udc316.62:364.63-053.2/.6uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FPsy)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2227-1376-2024-43-kyl.pdf399,74 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.