Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25710
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБорейко, Юрій Григорович-
dc.contributor.authorФедотова, Тетяна Володимирівна-
dc.date.accessioned2024-12-03T11:55:46Z-
dc.date.available2024-12-03T11:55:46Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationБорейко Ю. Г., Федотова Т. В. Гносеологічний потенціал наукового факту з позицій методології позитивізму. Наукове пізнання: методологія та технологія. 2024. Вип. 1 (53). С. 82–87. DOI : https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2024-1-11.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25710-
dc.description.abstractАктуальність проблеми обумовлюється необхідністю об’єктивного аналізу, узагальнення та систематизації накопичених фактів у процесі наукового пізнання. Важливим завданням є не лише встановлення нового факту, а й пояснення його з точки зору сучасної науки, з’ясування теоретичного і практичного значення. Критичне осмислення наукової інформації, оцінка її переваг і недоліків передбачає методологічне осмислення наукових фактів. Мета дослідження полягає у з’ясуванні гносеологічного потенціалу наукового факту з позицій методології позитивізму. Основними завданнями є аналіз наукового факту як форми вираження предметного знання; розкриття специфіки розуміння наукового факту представниками методологічних напрямів позитивізму. Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових підходах та принципах філософського дослідження. Розкриття сутнісних характеристик наукового факту як невідємної складової пізнання забезпечує використання структурно-функціонального методу. Діалектичний метод дозволяє осмислити факти об’єктивної дійсності, з’ясувати причини появи фактів та визначити закономірні зв’язки між ними. Пояснення, відбір, класифікація, узагальнення наукових фактів здійснюється за допомогою герменевтичного методу. Компаративний метод дає змогу виявити характеристики фактів повсякденного життя у порівнянні з науковими фактами як відображенням об’єктивних фактів у людській свідомості. Результати дослідження дають змогу стверджувати, що науковий факт як основа емпіричних узагальнень, взаємозв’язків, законів є складовою наукового пізнання, яка характеризує зовнішні і внутрішні зв’язки, стан та зміни досліджуваного об’єкта. Важливе методологічне значення мають протиріччя між новими фактами і суперечності фактів з актуальними гіпотезами та теоріями. Вагома онтологічна складова та гносеологічна природа наукового факту виявляються у його тлумаченні як фрагмента досліджуваної реальності. Найбільш виразно раціоналістична орієнтація та емпіризм в оцінках наукового факту виявляється у підходах послідовників позитивістської традиції філософії та методології науки. Постпозитивістська концепція критичного раціоналізму вбачає розвиток пізнання у зростанні правдоподібності теорій шляхом емпіричної фальсифікації, де визначальна роль належить науковим фактамuk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectнаукове пізнанняuk_UK
dc.subjectнауковий фактuk_UK
dc.subjectметодологіяuk_UK
dc.subjectпозитивізмuk_UK
dc.subjectзнанняuk_UK
dc.subjectдосвідuk_UK
dc.subjectверифікаціяuk_UK
dc.subjectфальсифікаціяuk_UK
dc.titleГносеологічний потенціал наукового факту з позицій методології позитивізмуuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2024-1-11-
dc.citation.issue1 (53)-
dc.citation.journalTitleНаукове пізнання: методологія та технологія-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.relation.references1. Вітгенштейн Л. Tractatus logico-filosoficus. Філософські дослідження. Київ: Основи, 1995. 311 с. 8. Poincaré Н. La Science et L'Hypothèse. Paris: Flammarion, 1968. 252 р. 9. Poincaré Н. Valeur de la science. Paris: Flammarion, 2011. 192 р. 10. Popper K. Science: assumptions and refutations: The Growth of Scientific Knowledge. London: Psychology Press, 2002. 582 р.uk_UK
dc.relation.references2. Єременко А. М. Історична подія в контексті європейської традиції (соціально-філософський аналіз): автореф. дис… д-ра. філос. наук: 09.00.03; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. Дніпропетровськ, 2010. 37 с.uk_UK
dc.relation.references3. Поппер К. Логіка наукового відкриття. Огляд деяких фундаментальних проблем. Пер. з англ. під кер. О. Є. Оліфер. Актуальні проблеми духовності. Вип. 22. Кривий Ріг: КДПУ, 1921. С. 170–192.uk_UK
dc.relation.references4. Сепетий Д. П. Критичний раціоналізм Карла Поппера: пізнання шляхом проб і помилок, припущень і спростувань. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2010. Вип. 40. С. 71–84.uk_UK
dc.relation.references5. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. 742 с.uk_UK
dc.relation.references6. Comte A. A General View of Positivism. Bridges J.H. (tr.), London: Routledge, 2015. 466 p.uk_UK
dc.relation.references7. Mach E. Analysis of sensations and the relationship of the physical to the Psychical. Wolverhampton: FB & LTD, 2016. 380 р.uk_UK
dc.relation.references8. Poincaré Н. La Science et L'Hypothèse. Paris: Flammarion, 1968. 252 р.uk_UK
dc.relation.references9. Poincaré Н. Valeur de la science. Paris: Flammarion, 2011. 192 р.uk_UK
dc.relation.references10. Popper K. Science: assumptions and refutations: The Growth of Scientific Knowledge. London: Psychology Press, 2002. 582 р.uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FH)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Boreiko_Fedotova_article.pdf293,17 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.