Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25708
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Борейко, Юрій Григорович | - |
dc.contributor.author | Федотова, Тетяна Володимирівна | - |
dc.date.accessioned | 2024-12-03T11:39:39Z | - |
dc.date.available | 2024-12-03T11:39:39Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.citation | Борейко Ю. Г., Федотова Т. В. Концепти «віра» і «навернення» в сучасних філософсько-релігієзнавчих та православних теологічних інтерпретаціях. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2024. № 2 (96). С. 5–14. DOI : https://doi.org10.35433/PhilosophicalSciences.2(96).2024.5-14. | uk_UK |
dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25708 | - |
dc.description.abstract | У статті аналізується розуміння концептів віри і навернення у контексті сучасних філософсько-релігієзнавчої і православної теологічної дослідницьких стратегій. Розкриття специфіки співідношення феноменів віри і навернення крізь призму релігієзнавчої і богословської парадигм постає актуальним і важливим дослідницьким завданням. Визначено, що в сучасній православній теології, зокрема в неопатристиці, релігійна віра тлумачиться як вольовий вибір і свідоме рішення жити згідно заповідей Бога. Через віру сприймається християнське Одкровення, зміст якого тлумачиться Церквою. Обґрунтовано, що філософсько-релігієзнавчий підхід передбачає вивчення релігійного навернення у межах двох основних методологічних підходів – класичного і сучасного. Класичний підхід розглядає навернення як раптовий вплив зовнішньої надприродної сили, що призводить до особистісної трансформації без активної участі неофіта. Сучасна парадигма полягає в розумінні навернення як інтерсуб’єктивного процесу з переважанням раціонального компонента. Охарактеризовано релігійну віру як екзистенційний конструкт, що зумовлює формування світогляду та поведінки особистості і має риси всеосяжності та цілісності. Релігійна віра спрямована переважно на чуттєве сприйняття сакрального об’єкта. Залучення суб’єкта через віру до сфери трансцендентного ілюструє тісний зв’язок віри з наверненням, яке посідає особливе місце серед феноменів релігійного досвіду. Встановлено, що навернення полягає у залученні до релігійної традиції або зміну релігійної чи конфесійної належності. Доведено, що незважаючи на різні трактування концепту навернення, спільним є розуміння релігійного навернення як феномена, який призводить до істотних особистісних трансформацій, пов’язаних із самосприйняттям неофіта. Такі зміни відбуваються в результаті не пасивного досвіду, а безпосередньої участі у формуванні нової релігійної ідентичності. | uk_UK |
dc.format.extent | 5-14 | - |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.subject | релігійна віра | uk_UK |
dc.subject | релігійне навернення | uk_UK |
dc.subject | релігійний досвід | uk_UK |
dc.subject | парадигма | uk_UK |
dc.subject | православна теологія | uk_UK |
dc.subject | трансцендентне | uk_UK |
dc.subject | неофіт | uk_UK |
dc.subject | трансформація | uk_UK |
dc.subject | ідентичність | uk_UK |
dc.title | Концепти «віра» і «навернення» в сучасних філософсько-релігієзнавчих та православних теологічних інтерпретаціях | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
dc.identifier.doi | https://doi.org10.35433/PhilosophicalSciences.2(96).2024.5-14 | - |
dc.citation.issue | 2 (96) | - |
dc.citation.journalTitle | Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки | - |
dc.coverage.country | UA | uk_UK |
dc.relation.references | 1. Костенко А. М. Роль та місце віри у процесах релігійних навернень. Софія. Гуманітарно-регієзнавчий вісник. 2018. № 1 (10). С. 24–27. | uk_UK |
dc.relation.references | 2. Левченко Т. Г. Розуміння віри у сучасній православній теології. Гілея: науковий вісник. 2017. Вип. 118. С. 230–234. | uk_UK |
dc.relation.references | 3. Левченко Т. Г. Трансформації концепту віри у християнській теології. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2017. №. 16. С. 58–60. | uk_UK |
dc.relation.references | 4. Миронович Д. "Промовляючи невимовне": конструктивістські теорії феномену релігійного навернення. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. Вип. 1 (10). С. 5–9. | uk_UK |
dc.relation.references | 5. Навернення Савла. URL: https://hram.lviv.ua/1530-navernennja-savla.html (дата звернення: 15.08.2024). | uk_UK |
dc.relation.references | 6. Предко О. І. Релігійний досвід: особистісний вимір. Софія. Гуманітарно релігієзнавчий вісник. 2014. № 1 (1). С. 21–25. | uk_UK |
dc.relation.references | 7. Христокін Г. Теорії теогносії українських представників неопатристики. URL: https://risu.ua/genadiy-hristokin-teoriji-teognosiji-ukrajinskih-predstavnikiv neopatristiki_n42169 (дата звернення: 15.08.2024). | uk_UK |
dc.relation.references | 8. Чорноморець Ю. П. Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія. К.: Дух і літера, 2010. 568 с. | uk_UK |
dc.relation.references | 9. Чорноморець Ю., Христокін Г. Догматика Д. Станілоає. Ч. III: вчення про надприродне Одкровення. URL: https://risu.ua/yuriy-chornomorec-gennadiy hristokin-dogmatika-d-staniloaye-ch-iii-vchennya-pro-nadprirodne-odkrovennya_n40682 (дата звернення: 15.08.2024). | uk_UK |
dc.relation.references | 10. Berger P., Luckmann T. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Garden City, NY: Doubleday, 1967. 249 р. | uk_UK |
dc.relation.references | 11. Fromm E. Man for Himself: An Inquiry Into the Psychology of Ethics. New York: Open Road Media, 2013. 257 p. | uk_UK |
dc.relation.references | 12. James W. The Varieties Of Religious Experience: A Study In Human Nature. Adelaide: eBooks@Adelaide, 2009. 400 р. | uk_UK |
dc.relation.references | 13. Jung K. G. Psychology and religion. New Haven: Yale University Press, 1960. 138 р. | uk_UK |
dc.relation.references | 14. Lofland J., Skonovd N. Conversion motifs. Journal for the Scientific Study of Religion. 1981. Vol. 20 (4). Р. 373–385. | uk_UK |
dc.relation.references | 15. Rambo L. R., Farhadian Ch. Oxford Handbook of Religious Conversion. Oxford: Oxford University Press, 2014. 828 р. | uk_UK |
dc.relation.references | 16. Snow D. A., Machalek R. The Sociology of Conversion. Annual Review of Sociology. 1984. № 10. Р. 167–190. | uk_UK |
dc.relation.references | 17. Staniloae D. The Experience of God: Orthodox Dogmatic Theology. Vol. 1. Revelation and Knowledge of the Triune God. Brookline: Holy Cross orthodox Press, 1998. 467 р. | uk_UK |
dc.relation.references | 18. Stark R., Finke R. Acts of Faith: Explaining the Human Side of Religion Berkeley. Berkeley: University of California Press, 2000. 343 p. | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FH) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Boreiko_Fedotova_Вісник_ЖДУ.pdf | 588,84 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.