Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25672
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКоць, Михайло Онисимович-
dc.contributor.authorБабій, Микола Федорович-
dc.contributor.authorДучимінська, Тамара Іванівна-
dc.date.accessioned2024-12-02T15:29:32Z-
dc.date.available2024-12-02T15:29:32Z-
dc.date.issued2024-06-21-
dc.identifier.citationКоць М., Бабій М., Дучимінська Т. Діагностика психічного здоров’я першокурсників закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Психологічні перспективи. Луцьк, 2024. № 43. С. 103-119. DOI : https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-kot.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25672-
dc.description.abstractМета. Емпіричне вивчення психічного здоров’я першокурсників ЗВО в умовах воєнного стану. Методи. Для досягнення поставленої мети ми склали програму дослідження, до складу якої увійшли чотири діагностичні методики: опитувальник «Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності» (адаптований варіант методики Г. Айзенка), тест «Стійкість до стресу», опитувальник для вимірювання локус контролю здоров’я (K. Wallston, B.S. Wallston, & R. Devellis) (адаптація Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер), методика «Шкала позитивного ментального здоров’я» (Positive mental health scale (pmh-scale)) (J. Lukat, J. Margraf, R. Lutz, W.M. Van Der Veld, & E.S. Becker) (адаптація Л. Карамушки, О. Креденцер, К. Терещенко). Результати. За результатами дослідження було виявлено, що більшість молодих людей раннього юнацького віку дотримуються амбівалентної позиції у виборі стратегії оцінки власних емоційних станів та дотримуються такої ж тактики у виборі варіантів підтримки та збереження психічного здоров’я в умовах воєнного стану. Вони ригідні у варіантах її зміни, оскільки такі дії перевірені на ефективність, а тому мають практичну цінність. Така стратегія поведінки допомагає утримувати рівень тривожності, стресостійкості та агресії на середніх показниках, зберігати внутрішній емоційний баланс та відчувати себе здоровим і щасливим. Інша частина респондентів, які взяли участь у нашому емпіричному дослідженні, тяжіють до крайніх варіантів контролю за власним фізичним станом. Юнаки з екстернальним локусом контролю більше покладаються на допомогу зовнішніх обставин, що стануть у нагоді для повернення внутрішньої гармонії. Студенти з інтернальним локусом контролю розраховують виключно на себе при виборі варіанту збереження психічного здоров’я. Яка із цих позицій є більш раціональною визначити складно, важливо, щоб вона була максимально ефективна у підтримці психічного здоров’я. Що і актуалізує дослідження окресленої проблематики. Висновки. Проведене теоретико-емпіричне дослідження підтверджує ефективність запропонованої діагностичної програми психічного здоров’я першокурсників закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо розробці програм емпіричного дослідження інших складових психічного здоров’я та залучення до дослідження осіб різного віку.uk_UK
dc.format.extent103-119-
dc.subjectпсихічне здоров'яuk_UK
dc.subjectпершокурсникиuk_UK
dc.subjectзаклад вищої освітиuk_UK
dc.subjectвоєнний станuk_UK
dc.titleДіагностика психічного здоров’я першокурсників закладів вищої освіти в умовах воєнного стануuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.citation.issue43-
dc.citation.journalTitleПсихологічні перспективи-
dc.coverage.countryUAuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FPsy)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
PP43_2024-103-119.pdf458,71 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.