Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25585
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorМельник, Антоній Петрович-
dc.contributor.authorШаварин, Ілона Сергіївна-
dc.date.accessioned2024-11-29T08:30:32Z-
dc.date.available2024-11-29T08:30:32Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationШаварин І. С. Вплив соціальних мереж на формування психологічного благополуччя у юнацькому віці : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 053 Психологія / наук. керівник А. П. Мельник ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2024. 96 с.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25585-
dc.description.abstractУ даній кваліфікаційній роботі докладно досліджено поняття психологічного благополуччя, різні за авторами бачення та складові. Проаналізовано, що таке психологічне благополуччя згідно з різними науковими підходами, а також визначено основні чинники, які впливають на цей стан у юнацькому віці. Окрему увагу приділено вивченню впливу соціальних мереж на особистість, зокрема, як їх використання пов'язане з рівнем психологічного благополуччя. У роботі розглянуто як позитивні, так і негативні аспекти використання соціальних платформ, а також їхню роль у формуванні емоційного стану і соціальних взаємодій юнаків та юнок. У практичній частині проведено емпіричне дослідження, де було опитано 92 респонденти віком від 16 до 21 року. Зібрані дані було оброблено за допомогою порівняльного, кореляційного та регресійного аналізу, що дозволило виявити певні закономірності між рівнем використання соціальних мереж і психологічним благополуччям. Результати дослідження демонструють, що інтенсивність використання соціальних мереж значною мірою впливає на суб'єктивне благополуччя, причому спостерігається як позитивний, так і негативний вплив залежно від характеру онлайн-активності. Дослідження показало, що соціальні мережі впливають на психологічне благополуччя юнаків залежно від способу їх використання. Пасивні користувачі мають вищу оцінку благополуччя порівняно з активними, що пов'язано з меншим інформаційним навантаженням. Виявлено також, що збільшення часу в соцмережах знижує самоприйняття. Рекомендації для психологів включають зменшення екранного часу, розвиток соціальних контактів і покращення саморефлексії.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectюнацький періодuk_UK
dc.subjectкористувачі соціальних мережuk_UK
dc.subjectпсихологічне благополуччяuk_UK
dc.subjectсоціальні мережіuk_UK
dc.titleВплив соціальних мереж на формування психологічного благополуччя у юнацькому віціuk_UK
dc.typeMaster Thesisuk_UK
dc.contributor.affiliationКафедра практичної психології та психодіагностикиuk_UK
dc.contributor.affiliation053 Психологіяuk_UK
Розташовується у зібраннях:FPsy_KR (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
shavaryn_2024.pdf3,29 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.