Психологічний аналіз суїцидальних схильностей учнів підліткового віку

Abstract

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження психологічний аналіз суїцидальних схильностей учнів підліткового віку. Підлітки, особливо вразлива категорія, часто не здатні самостійно справлятися зі стресом та внутрішніми конфліктами, що підвищує ризик суїцидальних нахилів. У першому розділі розглянуто теоретичний аспект дослідження суїциду у підлітків. Психологи і суїцидологи виділяють різні типи суїцидальної поведінки: аномічна, альтруїстична, егоїстична. Також було розглянуто основні ознаки та причини самогубства серед підлітків. Булінг, неприйняття дитини у сім’ї, розрив стосунків з коханою людиною та інше все це може вплинути на психіку та емоційний стан підліка. Згодом може призвести до відхилення і порушення у психіці та поведінці підлітка, формування у нього неадекватного до себе ставлення, що на фоні цього призводить до суїцидальної поведінки підлітка. У другому розділі: описаний діагностичний інструментарій, використаний для діагностики, описана сформована репрезентативна вибірка. Досліджено, що найбільший показник має фрустрація методикою М. Горською. Доведено, що учні зазвичай мають низьку самооцінку, бояться труднощів і нестійкі до невдач. Проведено кореляційний аналіз між суїцидальною поведінкою та психосоціальним стресом, ригідністю, фрустрацією, саморегуляцією, емпатією, самоконтролем, агресією, терплячістю та тривожністю. Прямі зв'язки було виявлено між суїцидальною поведінкою та агресією, тривогою, ригідністю і фрустрацією, а зворотні – між суїцидальною поведінкою та саморегуляцією, терпінням, самоконтролем і емпатією. У третьому розділі описано розроблену програму подолання суїцидальної поведінки підлітків, що вмістила в собі такі етапи як: скринінговий тест, особисте інтерв'ю, розподіл досліджуваних на групи відповідно до наявності чи відсутності суїцидальних думок та рекомендації психологічної допомоги, психокорекційна робота з підлітками з суїцидальними думками. За результатами роботи зроблено висновки та пропозиції щодо подальших досліджень. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його основні положення і висновки можуть використовуватися у діяльності практичних психологів, соціальних працівників.