Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18284
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Колошук, Надія Георгіївна | - |
dc.date.accessioned | 2020-09-11T08:19:05Z | - |
dc.date.available | 2020-09-11T08:19:05Z | - |
dc.date.issued | 2018 | - |
dc.identifier.citation | Колошук Н. Г. "Моє трагічне покоління": про андеґраунд української літератури у повоєнний період // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2018. - Вип. 67(2). - С. 79-90. | uk_UK |
dc.identifier.uri | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18284 | - |
dc.description.abstract | У статті йдеться про українську табірну поезію повоєнного періоду. Оскільки про неї досі немає спеціальних досліджень, доводиться визнати її творців генерацією, що випала з історії нашої літератури. Ідеться про об’єднавчі чинники духовної спадкоємності, які проходять крізь долі й творчість поетичного покоління 1940 1950-х до потужного вибуху шістдесятництва. Табірна лірика споріднена з поезією молодших шістдесятників багатьма мотивами – патріотичними, бунтарськими, народницькими – однак і відмінна від неї. Значно більше в ній трагізму, відчаю, гіркоти, хоча в багатьох віршах відчутний бойовий дух нездоланого народу. Андеґраундне покоління поетів 1940 1950-х років відзначається особливим ставленням до мистецького покликання – їм очевидною була сакральна потуга Слова; виділяється небувало трагічними обставинами звернення до творчості. Особливе побутування поезії, твореної й береженої в пам’яті, та простота і щирість її форми не завадили творцям виразити найглибші людські страждання, стати голосом спротиву й бунту народу, який втрачав історичну пам’ять в умовах бездержавності. Ця лірика пройнята антиколоніальними ідеями, осудом рабства, поривом до свободи. Вони виражені з безоглядною сміливістю, тими гострими словами, які ще й нині декому звучать «націоналістичною» крамолою, а по суті – гірким пророцтвом на півстоліття вперед. Андеґраундна поетична творчість українських поетів 1940 1950-х є безцінним досвідом, яким мусить бути доповнена скарбниця світової літератури. Існування й передання поетичного слова в усній формі (чим воно наближалося до фольклору) – надважлива характеристика творчості табірників, яка пояснює особливості притаманної їм поетики. Усним побутуванням, творчим процесом без пера й паперу пояснюється простота класичного вірша. Релігійні мотиви – яскрава тематично-образна ознака відмінності андеґраундної поезії від легальної – радянської, відповідно – й відмінність старших шістдесятників від молодших. Відсутність більшості цих митців у новій історії української літератури є недопустимою. | uk_UK |
dc.language.iso | uk | uk_UK |
dc.publisher | Львівський національний університет імені Івана Франка | uk_UK |
dc.subject | покоління поетів 1940-1950-х років | uk_UK |
dc.subject | табірна поезія | uk_UK |
dc.subject | андеґраунд | uk_UK |
dc.subject | старші шістдесятники | uk_UK |
dc.subject | молодші шістдесятники | uk_UK |
dc.subject | бунтарство | uk_UK |
dc.subject | патріотичні мотиви | uk_UK |
dc.subject | трагізм | uk_UK |
dc.title | «Моє трагічне покоління»: про андеґраунд української літератури у повоєнний період | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FFG) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Vlnu_fil_2018_67(2)__10.pdf | 370,36 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.